Слово про мову

  Цікаві факти про українську мову

Антисуржик

Чим рiзняться мiж собою слова АДРЕС i АДРЕСА?

    За сучасними нормами слова адрес і адреса розрізняються значенням і сполучуваністю. 
    Адрес – це письмове вітання особі, організації, переважно з нагоди ювілею: "адрес ювілярові", "адрес гарно оформлений", "адрес від колишніх учнів", "адрес з нагоди шістдесятиріччя (п’ятдесятиріччя)".
    Адреса – місце проживання чи перебування особи, місце знаходження установи; напис на конверті, бандеролі, пачці тощо. "Не знаю точної Вашої адреси", "моя адреса така", "подаю адресу свого брата", "адреса нашої установи", "жити (проживати) за адресою", "надсилати на адресу", уживаючи це слово в переносному значенні (тобто сказане стосується мене), говоримо: "це сказано на мою адресу" (а не "сказано в мою адресу", "сказано в мій адрес").
    Можна сказати: "ще не написали адреса" (тобто не виготовили. письмового вітання) і "ще не написали адреси" (не заадресували листа, бандеролі, пачки).
    А плутаємо ці слова тому, що в російській мові у першому і другому значеннях вживається одне слово – адрес. 

ВИБАЧТЕ, ПРОБАЧТЕ мені, ПЕРЕПРОШУЮ (а не вибачаюся)

   Слово вибачаюсь має у своєму складі колишній займенник ся, що був формою від себе (порівняйте: голюся, миюся, чешуся...). Виходить, що людина, кажучи "вибачаюся", ніби вибачає саму себе, хоч насправді вважає, що завинила перед кимось. Треба казати: "Вибачте мені, пробачте, даруйте, перепрошую".
    Ненормативним є вислів "Я хочу вибачитися" чи "За цей вчинок треба вибачитися". Грамотно: "Треба попросити вибачення", "Треба перепросити". 

Правильно вживаймо слова ВІДНОШЕННЯ, ВІДНОСИНИ. ВЗАЄМИНИ, СТОСУНКИ

    При вживанні цих слів часто, по-перше, нехтують усталеними в літературній мові нормами і, по-друге, надуживають висловами з тими, що мають відтінок канцелярщини, словами” роблять своє усне чи писемне мовлення штампованим, "оканцелярюють" його. 
    Запам’ятаймо: 
    1. Російські блоки "отношение к делу", "хорошее отношение к людям", "во всех отношениях" часто тільки калькують; говорять: "Я з ним у добрих відношеннях"; "Твоє відношення до справи" та под., де слово відношення – не на своєму місці. І якщо будемо вживати нормативні вислови – "хороше ставлення до людей", "моє ставлення до справи", то це ще не свідчить про високу мовну культуру. Треба добирати синоніми до цих комунікативних формул. Так, замість штучного "у всіх відношеннях" можна сказати: "з усякого (кожного) погляду", "з усіх боків", "як не глянь", "як не подивись", "усебічно"... Замість ненормативного "поверхове відношення до такої важливої справи" треба: "поверхове ставлення" або краще "поверхово (недбало) ставляться до справи". 
    Слово відношення вживається у філософії, логіці, мовознавстві у значенні "взаємозв'язок між предметами, явищами, величинами", а також у математиці: "відношення мислення до буття", "відношення до буття", "відношення двох чисел – а : в = с : а". Слово відношення вживається у сполученні: відношення математичне, арифметичне, геометричне, граматичне, синтаксичне, причинові, обставинні, рівності, тотожності, еквівалентності, процентне, вартісне. 
    2. Слово відносини вживається щодо суспільства, держав, колективу, функціонує у сполученні: "відносини дружні, добрі, товариські, добросусідські, ворожі, сімейні, патріархальні, офіційні, ділові, господарські, ринкові, економічні, службові, майнові, товарні, дипломатичні, політичні, правові, міжнародні"; "тип відносин"; "відносини між учнями та вчителями"; "розвивати добросусідські відносини". 
    3. Слово стосунки вживається переважно у значенні "особисті зв'язки між людьми", рідше – між суспільними групами, країнами. Неправомірне вживання у цьому значенні "взаємовідношення", "відношення". 
    4. Взаємини вживаємо тоді, коли говоримо про взаємні стосунки між кимсь, чимсь, про взаємозв'язок, взаємовплив між предметами, явищами. 
    Слова взаємини, стосунки часто вживають як синоніми: наші взаємини (стосунки), взаємини (стосунки) між людьми.

ВСТУПАЄМО (а не поступаємо) в університет інститут, технікум

    Існуючі норми передбачають розрізняти за значенням пароніми поступати // вступати. І коли йдеться про навчальні заклади, то мова витворила ряд: вступник, вступні іспити, у який вписується дієслово вступати. У цьому випадку мікроряд семантично споріднених слів формує префікс в-.

Що ГУБИМО?

    Багато носіїв української мови вже не відчуває помилки вживаючи фрази "губити природу", "губимо інтелектуальні сили", "вузи вже загубили (і продовжують губити) молодих обдарованих людей", "хлопець не губив часу даремно", "голови не гублю". Але слова губити, загубити не є відповідниками до всіх значень російських терять, потерять. Вони повинні вживатися тоді, коли означають "втрачати (втратити) конкретний предмет, річ внаслідок недбалості, неохайності, неуважності": "часто гублю олівці", "загубив ключі", "загубив гаманець з грішми" та ін. Якщо йдеться про назви абстрактних понять, то мова закріпила інші відповідники до російського поняття терять:

    Слово втрачати здебільшого вживається тоді, коли йдеться про втрату чи шкоду абстрактного характеру: "втрачати ілюзії, надії, спокій, розум, пам’ять, сором". Отже, не "губимо природу", а "знищуємо природу", не "губимо час", а "марнуємо (гаємо) час".

Коли можна сказати "не ДИВЛЯЧИСЬ"?

    Передусім тоді, коли дія пов’язана з тим, що людина на щось не дивиться, нічого не бачить: "Він ішов навпростець, не дивлячись ні на кого"; "Хлопчик розповідав про свою тяжко хвору матір, не дивлячись мені у вічі". Часто говорять (і пишуть): "Не дивлячись на погані погодні умови, ми вчасно закінчили жнива (сівбу, косовицю)". У таких конструкціях доречно вживати слово незважаючи (адже ні на що ми не дивимося!), іноді – сполучник дарма що: "Дарма що були погані погодні умови, ми вчасно закінчили жнива"; "Дарма що були дощі, ми цього літа вчасно закінчили косовицю".

ЗАМІСНИК І ЗАСТУПНИК – різні за значенням слова

    Замісник – людина, яка тимчасово виконує чиїсь обов’язки (є замість когось); "Практикант працював як замісник учителя". 
    Одне із значень слова заступник – "офіційна назва особи, що заступає якогось начальника, керівника". Заступник здебільшого постійно відає певними ділянками роботи, має певне коло обов'язків. Заступник працює одночасно з начальником, тому це слово входить у словосполучення, які є назвами посад: "заступник директора", "заступник головного редактора", "заступник прокурора". Замісник же тільки заступає особу, коли її немає.

Коли ЗДАТНИЙ, а коли ЗДІБНИЙ?

    Здатний – це "спроможний", "такий, що має можливість, силу, певні дані щось зробити". Уживають у сполученні: 
    а) з інфінітивом: "Деякі тварини здатні утворювати ультразвукові коливання", "Пароплав здатний рухатися", "Він здатний лише зітхати"; 
    б ) з прийменниками на (на що?) і до (до чого?): "здатний на подвиг", "здатний до всякої роботи", "до всього здатний". 
    Здібний – "який має здібності, обдарований": здібний (а, е, і) – музикант, шахіст, юнак, дитина, учні; "здібний до вивчення мов".

ЗУСТРІЧАЮТЬСЯ ... Але не помилки, недоліки, прорахунки, слова...

    Українське слово зустрічатися помилково вживають і відповідник до всіх значень російського встречаться. Подумаймо і зробім правильний висновок: зустрічаються тоді, коли є якась зустріч. Речення "У книзі зустрічаються цікаві факти"; "Він зустрівся з труднощами" неприродні, хоч усі слова українські. Зміст фраз можна передати по-різному. Можливий варіант: "У книзі трапляються цікаві факти", "маю труднощі". А коли Зустрічаються? Насамперед можуть зустрічатися люди: "зустрілися спортсмени", "вони зустрілися, щоб поговорити". Можна сказати "зустрівся поглядом з колючими очима". Тож будьмо уважними і дбаймо, щоб, як писав Антоненко-Давидович, не зустрічалися без зустрічі.

"ІЗ–ЗА хвороби" чи "ЧЕРЕЗ хворобу"?

    Згадаймо Шевченкові рядки "Із-за лісу, з-за туману, місяць випливає", "Сіло сонце, з-за діброви небо червоніє" і зробім висновок: слово із-за, що є фонетичним варіантом прийменника з-за, уживається при позначенні предметів, з протилежного боку яких відбувається дія. Однак носії так званого суржика прийменник із-за вживають переважно при позначенні причиновості, що поширене в російській мові.     Порівняймо:

    Тому не можна вважати нормативними фрази "Із-за цього порушується велика кількість договорів", "Тертя між партнерами можуть виникнути із-за того, що ...", "Із-за тебе я потерпів". У цих випадках потрібно вживати прийменник через.